Вільна праця і є життя
*
Страх тілесного покарання не зробить злого серця добрим.
*
Тільки особистість може творити особистість, тільки характером можна утворити характер.
*
Розширювати свої знання можна тільки тоді, коли дивишся прямо в очі власному незнанню.
*
Життя людське завмерло б на одній точці, якби юність не мріяла.
*
Якщо ви вдало виберете справу і вкладете в неї всю свою душу, то щастя саме відшукає вас.
*
П’яному і на світлій вулиці темно.
*
Стан безглуздого неприборканого гніву так само призводить до загибелі, як і стан безглуздої доброти і ніжності.
*
Добре міркувати про чесноту – ще не означає бути доброчесним.
*
Не вміти добре висловлювати свої думки – недолік; але не мати самостійних думок – ще багато більший недолік.
*
Страх – рясне джерело пороків.
*
Добра звичка є моральний капітал, закладений людиною у свою нервову систему.
*
Книга... залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто... не уміє витягти з мертвої букви живої думки.
*
Бути справедливим у думках – ще не означає бути справедливим насправді.
*
Не той мужній, хто лізе на небезпеку, не почуваючи страху, а той, хто може придушити найдужчий страх і думати про небезпеку, не скоряючися страху.
*
У роботі вчителя повинна царювати серйозність, що допускає жарт, але не обертає всієї справи на жарт.
*
Якщо педагогіка хоче всебічно виховати людину, то спершу повинна всебічно пізнати її.
*
Як не можна жити за взірцем іншого народу... точно так само не можна виховувати за чужою педагогічною системою.
*
Кожному народові призначено відігравати в історії свою особливу роль. І якщо він забув цю роль, то повинен піти зі сцени: він більше не потрібен.
*
Народ без народності – тіло без душі.
*
Мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що зв’язує віджилі, живущі
і майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле.
*
Коли зникає народна мова, – народу немає більше!
*
Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ.
*
Відберіть у народу все – і він усе зможе повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше уже не створить її.
*
Вимерла мова в устах народу – вимер і народ.
*
Мова народу – відображення Батьківщини і духовного життя народу.

До змісту книги "Українська Афористика"