Поет, історик, богослов, релігійний діяч; 1651 – 1709

Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають
*
Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а випробовуючи.
*
Говорити лихе, а промовчувати добре – однакове є зло.
*
Голий розбою не боїться.
*
Золото вуста загороджує.
*
Кожна річ, що писанням утверджена, не буде у забуття та невідання йти.
*
Ліпше вмерти в чистоті, аніж жити у скверні.
*
Плотська хіть у молодих люта.
*
Плотські пристрасті і святих допікають.
*
Праця без доброчестя марна.
*
Хто йде до Горішнього дому, не дбає про дім долішній.
*
Світлонароджений той, що буде світлом світу.
*
Святого кореня є і гілки святі.
*
Хто має від Бога дар і не користується ним – злодій є.
*
Хто правду говорить, ненавидять того.
*
Хто працював на мамону, на Бога працювати не може.
*
Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
*
Яка милостиня, таке і воздаяння.
*
Що люципер завзявся – щоб з Богом зрівнятись,
*
Те людина, цей ворог, став ділом справляти.
*
Хай у тихості серце твоє веселіє,
То ж і виразка злобна у нім не боліє.
*
Добре і потерпіти, коли інакше бути не може.
*
Незцілену рану ліпше з мовчанням зносити, аніж безкорисно і з ущербом лікувати.
*
Вівця, що не слухає пастиря, – вовку користь.
*
Глянь: і злото й залізо вдаряє однако.
*
Війна харчується грішми, війна звеселяється кров’ю – те саме і до нас було.
*
Треба із терпінням зносити те, чого уникнути неможливо.
*
Короткі в добродійності подвиги вічною нагороджуються радістю.
*
Для відшукання слави у вічності ніякого найтяжчого труду, ніякого довгого часу шкодувати не треба.
*
Коштовні перла – в глибині дна ховаються, а простий камінь скрізь розшукати можна.
*
Одне – бути істориком, друге – тлумачем, інше ж – навчальником.
*
Мовчить учення під час гуку зброї.
*
Гріх прощений буде забутий тому, хто його вчинив.
*
Немала це добродійність перед Богом – виправляти брата і напоумлювати.
*
Кончина смертна з’являє, яке життя було.