|
УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Олена ТЕЛІГА
Поетеса, громадський діяч; 1906 –
1942
Тільки тим дана перемога,
Хто й у болі сміятись зміг!
*
Держави стоять не на династії, а на внутрішній єдності і
силі народу.
*
Змагайся і шукай! Вдивляйся
В очі пристрастей і зречень!
*
Ті, що тужили за романтикою, не раз не розуміли цілої її
сили. Ті ж, що її нищили, розуміли ту силу у всій її могутній
загрозливості і – власне тому – нищили.
*
У творця нового життя – великі пристрасті і почування, за
які варто віддати життя.
*
Перед нашою молоддю стоїть блискуче завдання – стати батьками
майбутнього своєї нації.
*
Я руці, що била, – не пробачу,
Не для мене переможний бич.
*
Помиляється той, хто бачить мужність у цинізмі і брутальності
супроти жінок.
*
Ті, що стоять... у підніжжі недосяжної вежі або, ще ліпше,
– вигідно лежать коло неї, ніколи не в стані побачити її
найвищого шпиля.
*
Кожний вистріл всередині нації є найліпшою музикою для серця
ворога, є для нього більшою радістю, ніж власний цільний
вистріл, бо то є завжди музика, якої диригентом є він сам.
*
“Жінка-товариш” має переважно так мало жіночості, що – викликаючи
пошану – ніколи не викликає любові й адорації.
*
Вміти сказати “ні”, коли від тебе вимагають сказати – “так”.
*
Хто готує себе лише на те, щоб впрягтися до плуга, завжди
матиме погоничів.
*
Для того щоб вміти бачити справжнє обличчя велетнів, людям,
що можуть стикатися з ними, – треба бодай трохи піднятися
до їх рівня.
*
Я – вогонь, я – вихор,
А вони спинятися не звикли.
Не завжди у глибоких водах
Відшукаєш непорушне дно.
*
Ненавидь і люби –
І варто буде жити чи вмирати!
До змісту
книги "Українська Афористика"
Бібліотека "Українського життя в Севастополі"
|
|