|
УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Олександр СУХОМЛИН
Робітник; 1955 – 1997
Щоб сміятися
останнім, треба прозріти першим
*
Трапляються й монархісти... без царя в голові.
*
Не так солодке щастя, як його чекання.
*
Спалюючи мости, пожежників не кличуть.
*
За брехню добре платять. За правду – розплачуються.
*
І в країні дурнів є професіонали!
*
Хто вчиться на помилках, а хто – робить на них гроші.
*
Немає нічого гіршого, ніж узаконене беззаконня.
*
Чим більше у людини совісті, тим менше можливостей.
*
Найлегше стати жертвою власної порядності.
*
Іноді краще бути героєм роману, ніж його автором!
*
За щастя треба боротися. Нещастя прийде саме.
*
Найкраща реклама – заборона.
*
Очі – дзеркало душі... Та ще більше дзеркало – язик!
*
Одні від кохання вмирають... Інші – стають філософами.
*
Жінки живуть довше за чоловіків... Особливо вдови!
*
Мудрість приходить з роками. Лише дурість пос-тійно
з нами.
*
Маленька брехня – це брехня. Велика брехня – це політика!
*
Святим легше живеться на небі, а грішникам – на землі.
*
Чоловік любить жінку за красу, жінка любить чоловіка
за його можливості.
*
Досвід – ім’я, яке людина дає своїм помилкам.
*
Горе від розуму: закінчив два вузи, а платили, як дурному.
*
Ніщо так не шкодить зубам, як довгий язик.
*
Визнали божевільним: скрізь і всім говорив лише правду.
*
Бідні, нещасні наші жінки! Вимагали рівноправ’я... й
стали його жертвами.
*
Чи не тому вмирає мораль, що надто багато моралістів?
*
Не обов’язково мати музичний слух, щоб співати з чужого
голосу.
*
Чим бідніша медицина, тим багатші екстрасенси.
*
Найвища стіна у світі – стіна байдужості.
*
Спочатку було слово. Потім з’явилося пустослів’я.
*
У наш час найлегше об’їстися рекламою делікатесів.
*
Мистецтво безсмертне. Особливо мистецтво виживання.
*
Якщо держава – це я, то кому я плачу податки?!
*
Рукописи не горять. Особливо ті, в яких багато води.
*
Чим більше у людини гріхів, тим легше їй стати віруючою.
*
І “солодке життя” дає гіркі наслідки.
*
Одні шукають у шлюбі порятунку від самотності, інші
– знаходять її.
*
Коли б мовчання справді було золотом, якими бідними
стали б жінки...
*
Цікава думка потонула в бурхливих оплесках.
*
Шлюб – найкращі ліки від кохання.
*
Страшніше собаки може бути лише її хазяїн!
*
До одруження вважав себе ліриком... Після весілля став
філософом.
*
Найлегше втратити лице, ховаючи очі.
*
Чим більше помилок у юності, тим цікавіші мемуари!
*
Найкращі сусіди ті, котрі живуть у сусідньому під’їзді.
*
Вона вирішила ощасливити його: вийшла заміж за іншого.
*
Беручи від природи все, чи можна чекати милості від
неї?
*
Чим більше про принципи говорять, тим дорожче вони обходяться
людям.
*
Важко бути чесним, якщо тобі брехали все життя.
*
Історія – найкращий учитель. Та їй не таланить на учнів.
*
Сміх – єдина валюта, котра не підвладна девальвації.
*
По-справжньому освічений той, хто вміє читати між рядками.
*
Чим більше думаєш про життя, тим менше хочеться жити.
До змісту
книги "Українська Афористика"
Бібліотека "Українського життя в Севастополі"
|
|