УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Микола ПОЛОТАЙ
Письменник; 1909 – 1987
Перо коротше за багнет,
а коле глибше
*
В амебі стільки ж загадок, скільки у Всесвіті.
*
Не кожен хазяїн гідний собачої відданості.
*
Мул, що везе муллу, не зобов’язаний вислуховувати проповіді.
*
Помиляється той, хто вказує на помилку ватажка.
*
Хто крилам заздрить, хто – кігтям.
*
Головне – осідлати. Поганяти легше.
*
Копитом до душі не достукаєшся.
*
Собача вірність – це про собаку. Собачий характер – це про
людину.
*
Баранячий мозок цінується більше в засмаженому вигляді.
*
У веселому коловороті каламбуру не втопіть дитя розуму – Думку!
*
Травоїдних на лев’ячий бенкет не кличуть. Їх... притягають.
*
З жартами – й дорога коротша.
*
У вовчому лігві нерідко панує овечий дух.
*
Ввічливість, як і посвідчення особи, не треба залишати вдома.
*
Лев з мармуру, набуваючи величі, втрачає живу силу.
*
Відповідатимеш сьогодні за те, що вчора ти мовчав!
*
Поменше ганьте ноги, як голова збивається з дороги!
*
Настрій, річ певна, змінюється від того, чи ти йдеш ведмежим
слідом, чи ведмідь – твоїм.
До змісту
книги "Українська Афористика"