Слова – наочне свідоцтво вічності
*
Доблесті, подвиги, звитяги завжди в позачассі.
*
Життя є істиною.
*
В людині прихований акт творчості.
*
Мораль ніколи не старіє.
*
Слово формує світ. Спотворене слово – спотворює його.
*
У слові розкривається душа.
*
Зрозуміти культуру далеких предків – значить зрозуміти себе.
*
Слово Боже розпиналося на пергаменті заради людини.
*
Естетика ніколи не могла замінити етику, а краса – віру.
*
Література, як і релігія, – це один із шляхів пошуків істини.
*
Культ пращурів – це культ життя.
*
Раб не має права на себе.
*
Перед Словом усі рівні.
*
Мови-переможниці платять за свої перемоги дуже дорого.
*
Повнота слів – це повнота світу.
*
Кордони мови ніколи не збігаються з географією.
*
Мову створило високе поривання людини.
*
Мова – завжди вертикаль, духозведення.
*
В мові кожного народу закладений і шлях до Правди, і шлях до Істини.
*
Слово – свідок історії, свідок Часу.
*
В Слові починається і завершується життя народу.
*
Мова – останнє пристановище волі.
*
Слово – це остання надія на порятунок.
*
Слово – останній прихисток і душі, і духу.
*
Поезія – яскравий показник життєздатності національної мови.
*
Якщо людина відрікається родової пам’яті, вона спроможна на все.
*
Закон паперовий, беззаконня – реальне.
*
Якщо ми не будемо думати про себе усім миром, то нам ніколи не бути собою.

До змісту книги "Українська Афористика"