Віра виникає тоді, коли є мученики
*
Коли води мало, краще не дратувати вогню.
*
Бува, мовчанка голосніша за крик.
*
Знищені деколи значать більше за живих.
*
Знищені – це кремінь, із якого будують кришталеві фортеці в чистих душах.
*
Ідея егалітаризму неминуче призводить до домінації сірого кольору.
*
Мало в нас тих, для кого Україна – біль, а не слово.
*
Вугілля очищає горілку, а жар – кров.
*
Бути і не звершувати Буття – для нації гріх найвищий.
*
Для одного істина є просто інформацією, знанням. Для іншого – відвертістю, без якої
життя втрачає сенс.
*
Україна живе завдяки логіці одержимості.
*
Людина, позбавлена вміння самостійно розрізняти добро і зло, стає вівчаркою, яка запалюється гнівом тільки з наказу.
*
Істина конкретна. Істина – національна.
*
Брехня має короткі ноги – так! Але правда має довгі руки!
*
Людина, в якої розум загриз серце, – шкаралупа без ядра.
*
Апостол не навертає в свою віру аргументами.
*
Що дужче людина боїться, то більше вважає себе великомучеником.
*
Найтяжче мучиться той, хто найдужче боїться.
*
Напівосвіта – це коли у людини спочатку вкрали традиції, а потім дали освіту.
*
Національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
*
Щуку можна оцінювати лише за законами водної стихії.
*
Волячі шиї бувають дужими. Гарними – ніколи.
*
Коли беремо чужий взірець за норму – завжди стаємо “не такі”.
*
Великі правди пишуться вогнем.
*
Найсолодшу музику добуває сталь.
*
До світу сильних одна дорога – через вогонь.