Хто не народився, той не починає старіти
*
Істина є добром інтелекту.
*
Логіка є чеснотою інтелекту.
*
Мудрець не придушує пристрасті, а керує ними і стримує.
*
Створіння шкідливі тоді, коли не вмієш їх використовувати.
*
Випадкова причина не є правдивою причиною.
*
Слава ніколи не задовольняється і завжди бажається більша.
*
Ми є, а слави немає, коли ми живі; коли ж вона починає бути, то немає нас.
*
Двічі сліпий, котрий на смерть не зважає.
*
Коли хочеш багатого урожаю, то не шкодуй насіння.
*
Печаль породжує терпіння, терпіння – досвід, досвід – надію, надія не тривожить.
*
Чеснота краще, ніж багатство й почесті.
*
Всяке судження є мова.
*
Справедливість Бога є Його милосердям.
*
Коли віднята душа чи тіло, людина перестає бути людиною.
*
Всякий жадібний є нужденним.
*
Свідченням нікчемних людей не слід надавати жодної ваги.
*
Ті, що говорять правду, вважаються ненависними.
*
Кращою є набута вірою і заслугами слава глави держави, ніж та, яка набута лестощами.
*
Краще добре жити, ніж взагалі жити.
*
Усяка ненависть виходить від якоїсь любові.
*
Коли усунути світло, кольори змінюються.
*
Люди, які зловживають насолодами, не сплять од насолод.
*
Не все в цьому світі є, що може бути.
*
Небо також підлягає змінам.
*
Ніщо не може зламати вільного міркування людини.
*
Об’єкти, видимі через забарвлене скло, здаються такого самого кольору, що й скло.
*
Душа є більше там, де любить, ніж там, де живе.
*
Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
*
Є дві дії у мужності: терпіти і нападати.
*
Природа створює справжні речі, а мистецтво – фіктивні. Малювання заслуговує бути
названим сном тих, що не сплять.
*
Твори мистецтва ніби продовжують твори природи.
*
Ненависть є не що інше, як невдоволення злом як злом.
*
Зберігати – продовжувати акцію творення.
*
В природі ніщо не відбувається випадково, а лише для певної мети.
*
Без пізнання мети ніщо не можна належно вивчити.
*
Ніщо не можна відділити від самого себе.
*
Якщо людина сама не хоче, то не дозволить себе закувати.

До змісту книги "Українська Афористика"