Шукаю для спільного регулярного короткого відпочинку україномовну українку, бажано киянку, 30 – 40 років, маломовну, охайну, щиру, спокійну, яка любить не сімейні хвилі, а морські.
Для початку пропоную: право на автономію кожної зі сторін і взаємну повагу.
Про себе: 48 років, освіта вища, журналіст, забезпечений, живу сам, маю двох дорослих дітей, які живуть окремо.
Зацікавленість: українська культура та історія.
Маю суттєву ваду. На перше місце ставлю не жінку, а творчість. На жіночий погляд, це груба помилка, але така вже правда.
Чого боюся у житті? Жінок-математиків.
Кого уникаю? Бурхливих людей, навіть, якщо вони добрі.
Плюси. Інколи розумів свою колишню дружину.
